З інтернет ресурсів підготувала: соціальний педагог Олена Заворотна

        

Курс для батьків “Долаємо стреси разом”

Цей курс допоможе батькам краще розуміти себе та свою дитину й бути ефективними в подоланні стресів, реагуючи на ситуації, що їх викликають, конструктивно. Протягом вивчення курсу можна дізнатись, як краще впоратися зі стресом, не втрачаючи ресурсів, та як допомогти впоратися зі стресом своїм дітям.

Перейти до курсу -->>

З інтернет ресурсів підготувала: соціальний педагог Олена Заворотна

Як підвищити самооцінку своєї дитини

         Людині складно підтримувати здорову самооцінку, але особливо це складно зробити батькам, які проводять більшу частину свого часу в турботах про безпеку та щастя своєї сім'ї. Однак експерти стверджують, що здорова самооцінка батьків безпосередньо впливає на самооцінку дитини. Тому, моделюючи її, ви навчите свого сина чи доньку добре себе розуміти й відчувати.
        Дослідження також показали, що діти, які перебувають у гармонії із самими собою, більш успішні у школі. Хочете дізнатися, як можна допомогти своїй дитині підняти самооцінку? Далі пропонується сім порад, які стануть вам ефективними помічниками в цій важливій справі.

Сім порад, які допоможуть батькам виростити впевнену,сповнену самоповаги людину

        Пам'ятайте, що всі ми припускаємось помилок.Важливо пам'ятати, що ніхто не досконалий. Коли ви вимагаєте від своїх дітей досконалості, це викликає в них тривогу й депресію. Вони відчувають, що ніколи не зможуть досягти таких висот. Установіть у своїй родині нове правило: важливіше намагатися стати достатньо хорошим, аніж прагнути ідеальності і, не досягнувши її, почувати себе кепсько.
Зверніть увагу на те, що говорите.Будьте уважні до того, що ви кажете у присутності ваших дітей. Негативні коментарі, вимовлені вами про себе, діти запам'ятають і потім будуть відтворювати їх, але вже на свою адресу. Коли ваші діти знаходяться поруч, завжди кажіть про себе доброзичливо (та за їх відсутності також будьте привітними із собою).
Навчайте поважати інших.Ставтесь до дітей з повагою. Це не означає, що ви повинні їм потурати, це означає, що в розмові ви не станете їх переривати, а вислухаєте уважно. Звертайтесь до них з любов'ю. Неважливо, скільки років вашій дитині, з нею все одно треба розмовляти з повагою.
Обійміть свою дитину.Прихильність дає зрозуміти вашій дитині, що ви її любите і вона гідна вашої любові. Пам'ятайте, що підліткам потрібно стільки ж обіймів, скільки й маленьким дітям, якщо не більше.
Дотримуйтесь своєї обіцянки.Батьки, які ніколи не приходять вчасно або постійно змінюють свої плани, ростять недовірливих дітей. Якщо ви не можете довіряти іншим, то й себе не зможете добре відчути. Якщо ви самі виросли в сім’ї, де не дотримувалися свого слова, змініть цю ситуацію заради своєї дитини.
Покладіть на дитину відповідальність.Батьки повинні доручити дитині якусь справу по дому і простежити за тим, щоб вона була попереджена про негативні наслідки, які чекатимуть на неї у випадку її невиконання. Так дитина почне усвідомлювати, що вона є важливою частиною сім'ї, а її невеликі обов’язки – це посильний внесок у справу сімейного добробуту. Батьки, які не залучають дітей до роботи по дому, виховують дітей, які думають, що вони насправді нічого не значать для сім'ї. Це призводить до сімейних розладів.
Проявіть інтерес до захоплень вашої дитини.Будь-який інтерес, який проявляє ваша дитина, – це можливість підвищити її самооцінку. Порозмовляйте з нею детальніше про те, чим вона цікавиться. Вислухайте її. Купіть їй книги, відведіть у відповідні музеї чи запишіть у гурток, де діти поділяють такі ж інтереси. Коли ви проявляєте інтерес до захоплень вашої дитини, ви дозволяєте їй відчути себе цінною й важливою. Це сприяє її допитливості. Діти зі здоровою самооцінкою більш ініціативні, тому що не бояться ризикувати. Їх не лякають невдачі, а навіть якщо й виникають, діти їх сприймають і переборюють спокійно й впевнено.
        Виховати здорову дитину – дуже важливо. Здорові мама й тато потенційно гарантують їй повноцінну самосвідомість і самооцінку. Якщо ви виросли в сім'ї, де не було прийняття та прихильності, навчити дитину любити може стати важким завданням. Але ніколи не можна здаватись. Робіть щодня всього один маленький крок, і цим ви вже забезпечите своїй дитині успіх.

З інтернет ресурсів підготувала: соціальний педагог Олена Заворотна

Як допомогти підлітку розвинути впевненість у собі

         Підлітковий вік немов сутінкова зона, адже ваш син чи донька вже не дитина, але ще й не дорослий (не доросла). Більшість підлітків розгублені, небезпечні й несвідомі у ставленні до самих себе. Але саме батьки можуть допомогти їм знайти, розвинути та зміцнити впевненість у собі. Пам'ятайте: риси дитини, формуванню яких ви посприяєте сьогодні, вплинуть на хід усього її подальшого життя. Тому вкрай важливо розвивати в неї самоповагу й адекватну самооцінку.

Десять порад про те, як посилити в підлітка почуття впевненості в собі

        У підлітковому віці дитина трансформується в дорослу людину. І необхідний інструментарій, який здатний допомогти їй у проходженні цього чутливого процесу, є тільки в батьків (наприклад, терпіння та стійкість). Далі описуються кілька найпростіших і корисних порад про те, як сприяти розвитку впевненості в собі у вашого підлітка.
1. Демонструйте повагу до підлітка.Не забувайте, що перед вами вже не дитина, а майже доросла людина, і тому вона заслуговує на повагу, як і будь-яка доросла.
- Коли ви звертаєтесь до підлітка, завжди проявляйте повагу. Не дозволяйте собі зарозумілий або зневажливий тон!
- Завжди ставтеся з повагою до проблем і страхів підлітка. Не дозволяйте собі сприймати його переживання й побоювання як дитячий неспокій.
2. Часто хваліть підлітка.Ви повинні часто хвалити дитину. Будьте щедрі на щирі компліменти.
- Коли ви хвалите підлітка за те, що він зробив щось корисне, це піднімає його впевненість у собі до небес і надихає наступного разу зробити ще краще.
- Завжди висловлюйте своє позитивне ставлення й давайте дитині зрозуміти, як добре, що вона у вас є і як ви нею пишаєтесь.
3. Уникайте критики.Намагайтесь уникати критики на адресу дитини, наскільки це тільки можливо. Критика може завдати шкоди самооцінці підлітка.
- Якщо ви не схвалюєте чи вам не подобаються певні моменти або ситуації із життя вашого підлітка, знайдіть час сісти й порозмовляти з ним про це.
- Підлітки часто приймають критику за кепкування або спробу присоромити їх. Але у випадку, якщо критика неминуча, постарайтесь уважно стежити за своїм тоном.
4. Заохочуйте позакласну діяльність дитини.Підлітку необхідне певне хобі.
- Заохочуйте його участь у різних видах діяльності. Підлітку важливо досягати успіху в тому, що він любить.
- Позакласні заходи – це прекрасна можливість дізнатися, що таке успіх, перемога, невдача, проблеми. Такі види діяльності додають підлітку впевненості у власних силах.
- Позакласні заходи розвивають позитивний командний дух і допомагають навчитися спільної роботи для досягнення спільної мети.
5. Підтримуйте дружбу підлітка.Ви не зможете контролювати, призначати й вибирати друзів своєї дитини. Краще навчіть її поваги та прийняття.
- Взаєморозуміння та повага важливі в будь-яких стосунках. Навчіть підлітка цінувати своїх друзів.
- Коло друзів вашого підлітка також впливає на його впевненість у собі. Розкажіть йому, кого можна вважати справжнім другом.
6. Зовнішність значення не має.Більшість підлітків потрапляють під тиск однолітків. Для них зовнішній вигляд дуже важливий. Вони жадають виглядати, як моделі та знаменитості, і коли не можуть досягти бажаного й набути яскравої, вражаючої та незабутньої зовнішності, їхнєпочуття впевненості в собі стрімко падає.
- Важливо пояснити дитині, що зовнішність значення не має.
- Що дійсно важливо, так це хороші манери, гігієна, ясний і здоровий розум і тіло.
7. Зосереджуйте увагу на сильних сторонах дитини.Навчіть підлітка фокусуватись на своїх сильних якостях. Ніколи не порівнюйте його з однолітками, друзями, рідними і двоюрідними братами та сестрами.
- Ваш підліток повинен усвідомити, що в кожної людини є свої сильні сторони, порівняння сприяє лише суперництву й не приносить користі.
- Йому також слід зрозуміти, що конкурувати необхідно тільки з самим собою, і прекрасний спосіб покращити власні результати – це зосередитись на своїх сильних сторонах.
8. Учіть підлітка бути сильним.Допоможіть йому виробити певний імунітет у реагуванні на образи чи обзивання однолітків або інших людей. Передражнювання впливає на впевненість у собі кожного підлітка.
- Повчальне правило життя стверджує: «Стійко витримуй випробування, а свої переживання приховуй за привітною посмішкою». Підліток повинен навчитися стримувати негативні емоції до певної міри, не втрачаючи холоднокровності.
- Ваш підліток повинен знати, що словесне знущання не ранить і воно жодним чином не повинно впливати на його впевненість у собі.
9. Звертайтесь по професійну допомогу.Якщо ваш підліток страждає від серйозного браку впевненості в собі й це починає впливати на його успішність і соціальне життя, вам може знадобитись допомога із зовні.
- Спочатку можна спробувати знайти способи вирішення проблеми на сімейній раді з родичами.
- Якщо це не допомагає, то краще звернутись по професійну допомогу, яка виявить реальну причину невпевненості в собі й допоможе дитині позбутись низької самооцінки.
10. Підтримуйте підлітка.Ви, ймовірно, навіть не уявляєте, наскільки прості, буденні жести та слова можуть зміцнити впевненість вашої дитини в собі. Підліток повинен розуміти, що в будь-яку хвилину ви готові прийти йому на допомогу, незважаючи ні на що.
- Ваша підтримка може діяти як каталізатор впевненості в собі вашого підлітка.
- Якщо дитина знає, що в неї є підтримка й вона може покластись на вас і розраховувати на вашу допомогу, вона буде намагатись долати життєві труднощі зі ще більшою силою та впевненістю в собі.
        Намагайтеся чемно та ввічливо долати будь-які труднощі виховання підлітка. Пам'ятайте, що це всього лише певний етап життя і найближчим часом він закінчиться. Пам'ятайте про те, що підліткові проблеми і тривоги – це частина процесу дорослішання. Просто наберіться терпіння й допомагайте своїй дитині з усією щирістю.

Автор допису: соц.педагог Заворотня О.П.

Сексуальне виховання.

         Тема сексуального виховання у закладах освіти часто спричиняє бурхливі дискусії. Одні категорично проти, інші – навпаки підтримують. Так чи інакше, в ході дискусії виникає багато запитань, на які батьки та вчителі хочуть отримати відповіді. Соціально-економічна й інформаційна ситуація, що склалася в Україні, не лише формує самопочуття і впливає на систему цінностей дорослого її населення, а й істотно позначається на молоді. І найуразливішою виявляється така делікатна сфера людського життя, як статеві взаємини. Так, за даними опитування, проведеного Інститутом соціальної і політичної психології АПН України, середній вік початку статевого життя становить 15,6 року.

Чим відрізняється сексуальна освіта від статевого виховання?

        Хочеться підкреслити правильність розуміння цього процесу, що статева освіта це лише частина статевого виховання.
        Статеве виховання орієнтоване на парність, на сімейні цінності. Таке виховання буде враховувати єдність біологічного, психологічного і соціального, без відриву одного від іншого. Діти повинні отримувати методично правильну інформацію, яка не носить характеру сексуалізації підлітків, як це відбувається зараз. І якщо інформацію про статеве виховання правильно подати, то ми зможемо запобігти впровадженню небезпечних тенденцій гендерно-нейтрального виховання.
        Розробленої систематизованої програми, яка могла б бути розповсюджена на всю Україну наразі на рівні Міністерства освіти і науки немає. Сьогодні українські школярі дізнаються про секс з інтернету ще до 13 років. Водночас їхні однолітки з Європи слухають уроки зі статевого виховання у своїх школах.
        Інтернет — перший довідник сучасного школяра з питань статевих стосунків. В питаннях сексуальної освіти інтернет — зло, бо найперше діти натрапляють на статті, які продукують шкідливі стереотипи, а порнографію взагалі часто сприймають за нормальне сексуальне життя. За даними соцдослідження в межах міжнародного проекту «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді 2014», дві третини шукають потрібну інформацію в мережі. Наступні за популярністю джерела — телебачення і друзі, які є джерелом інтимних знань для близько половини опитаних. Майже третина опитаних віком 13-17 років отримували інформацію про статеві стосунки від батьків, приблизно стільки ж — від медпрацівників.

У якому віці варто говорити з дітьми про статеве виховання?

        Говорити про статеве виховання варто розпочинати у дошкільному віці. До цього повинні бути залучені не тільки діти, а й батьки та педагоги, тобто весь соціум, який оточує дитину повинен транслювати одну й ту саму інформацію. Помилково починати це робити в підлітковому віці, адже він є для дітей особливим, це треба робити значно раніше. У віці після 13 років дітей цікавить фізіологія і у них виникають питання про сексуальність.
        По сьогоднішній день не всі дорослі знають як правильно реагувати, коли дитина торкається до своїх статевих органів, просто проявляючи інтерес до свого тіла, його вивчення. Cтатеве виховання розпочинається зі взаємин між батьками: якщо батьки думають, що як тільки дитина вступить у підлітковий вік і лише тоді почнуть займатись статевим вихованням, то вони дуже помиляються. Це треба робити значно раніше. Якщо дітям розповідають про певні еталони поведінки, зразки, але коли дитина приходить і не бачить тих поведінкових зразків між батьками, то ця інформація дітьми практично не засвоюється.
        Наприклад, із 3-х років ми привчаємо дитину, що оголювати статеві органи у присутності сторонніх людей не потрібно. Правильно сказати дитині, що знімати трусики можна на прийомі у лікаря, а інші люди не повинні торкатися цих частин, які знаходяться під ними. У такий спосіб ми здійснимо і профілактику можливого сексуального насилля.

Про що потрібно говорити з дітьми різних вікових категорій?

Основні етапи психосексуального розвитку:
                І етап – триває від 1,5(3) років до 6(7).
                ІІ етап– з 8 до 10 (11) років. Для дітей цього вікового періоду найцікавішими є теми про дружбу, кохання у всіх його проявах. Дитина повинна визначитись зі статевими ролями, які вона виконуватиме у родині та суспільстві.
                ІІІ етап– підлітковий.
Якщо дитина соромиться запитати у батьків про сексуальність – це свідчить про недовіру. Правильно побудоване сексуальне виховання з дитинства визначає у відносинах дитини з батьками відчуття безпеки. Статеве виховання підлітків, це не просто розмови про секс, а перш за все гармонійний розвиток особистості. Це розвиток через розуміння цінності свого життя, свого репродуктивного здоров’я, вміння будувати гармонійні стосунки з протилежною статтю та приймати усвідомлені рішення щодо свого сексуального життя. Якщо дитина у віці 13–14 років приходить до батьків і ставить питання про сексуальність, то вони все робили правильно, адже є контакт. Статевим вихованням та вкладанням всіх моральних якостей, цінностей варто займатись до того, коли дитина починає займатись статевим життям. Якщо підліток уже живе статевим життям, то щось пояснювати чи надавати інформацію, що стосується статевого виховання вже пізно.

Сексуальне виховання – запитання і відповіді. Що таке сексуальність і навіщо про неї знати дітям? Коли починається сексуальне виховання і чи починати взагалі? Як говорити з дітьми про статеві стосунки? Відповіді на ці запитання шукайте у цьому буклеті.

         Поліція нагадує, що на період різдвяно-новорічних свят в області діють правила тиші, адже під час військового стану використання піротехніки та салютів – суворо заборонене.
          Відповідальність за таке правопорушення передбачена статтею 195 прім 6 КУаП. Санкції статей Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають покарання у вигляді штрафу із можливою конфіскацією піротехніки, а Кримінального кодексу України – від штрафу до позбавлення волі.
          До речі, нещодавно Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування затвердив до другого читання законопроект № 7438 - щодо використання та обігу піротехнічних виробів. Документом встановлений ряд заборон.
          Доведено, що звук вибуху при запуску феєрверку є одним із тригерів для людей із посттравматичним синдромом. Коли виникне бажання яскраво та гучно святкувати, подумайте про те, що поряд з вами можуть бути люди літнього віку, діти, хворі, переселенці та військові, для яких голосні вибухи салютів, петард тощо асоціюються з загрозою, обстрілами і можуть мати тяжкі наслідки фізичного і психологічного характеру.
         Будьте відповідальними!
          А кошти які збиралися витратити на вибухові атрибути свята - можна спрямувати на більш корисні речі. Заборона діє на використання та обіг будь-яких піротехнічних виробів - феєрверків, салютів, петард та іншого. Скасувати заборону планують вже після завершенню воєнного стану.

---

---